Фразеологізми

Пропонуємо до вашої уваги фразеологізми. Тут подано найвідоміші фразеологізми українською мовою із тлумаченням значення за алфавітом. А ще ми намагатимемося вам пояснити природу фразеологізмів – чому ж їх не можна поділяти на частини. Зверніть увагу: фразеологізми прикрашають ваше мовлення і демонструють ерудованість!

Ви ж пам’ятаєте, що фразеологізм – це словосполучення або речення, значенням якого є одне конкретне поняття, ознака чи дія?
Значення власне фразеологізму не співпадає із значенням окремих слів, що входять до його складу. «Пекти» в значенні «обробляти вогнем» і «рак» – в значенні «тварина, що належить до виду безхребетних» нічого спільного не мають із почервонінням шкіри обличчя людини через хвилювання чи сором.
У деяких фразеологізмах стійке зрощення відбулося настільки давно, що вже й забулося значення деяких окремих слів, хоча саме значення фразеологізму загальновідоме і цим висловом широко користуються. До таких належить фразеологізм – байдики бити. Які байдики, чому їх б’ють? Про це можуть ( а може вже й не можуть) сказати лише історики-лінгвісти.
Фразеологізми роблять мовлення виразнішим, влучнішим, дотепнішим. Єдина з ними біда – фразеологізми не мають правил, їх можна вивчити лише один по одному. Певний вантаж цих висловів ми отримуємо в буденному житті і користуємося навіть не замислюючись.
У тестах ЗНО завжди є завдання з фразеології, тому варто поповнювати свій фразеологічний запас або читаючи класику української літератури, або власне фразеологічні словники.

A

  • А все-таки вона крутиться  вислів належить визначному італійському астрономові, фізику і механіку Галілею (1564-1642), який був притягнутий до суду інквізиції за визнання “єретичного” вчення Коперника про рух землі навколо сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був присягти в тому, що він відмовляється від “єресі”. Легенда твердить, ніби після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: “Все ж вона крутиться!”.
    Легендарний вислів Галілея вживається для позначення глибокої впевненості, переконаності в чомусь.
  • ангельске терпіння – безмірне і доброзичливе терпіння.
  • аж з медом та з маком – сказати щось облесливо, нещиро, удавано доброзичливо.
  • аж жижки сіпає – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.
  • аж волосся дибки стало – хто-небудь має сильне бажання або страх до чогось.

Б

  • бабця надвоє сказала; бабця надвоє ворожила – невідомо, що трапиться.
  • байдики бити – нічого не робити; лінуватися.
  • битися як горлиця – побиватися; переживати.
  • битися як птах у клітці – жити в скрутних (матеріальних) умовах.
  • блудити словами – говорити без потреби; говорити нісенітниці
  • брати на кпини – глузувати; кепкувати; насміхатись з когось.

В

  • ведмежа послуга – дуже сумнівна послуга
  • впадати в око (упадати…)  – зацікавлювати; подобатись.
  • вискочити як голий (козак, Кузьма) з маку (зневажл.)  – недоречно, невчасно сказати що-небудь або виступити з чимсь.
  • втерти маку (часнику) – побити, суворо покарати кого-небудь.
  • вставляти палиці в колеса – перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось.
  • вибити з колії  – порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя. 2. Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось.
  • вибивати з голови – 1) позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про когось, що-небудь. 2) примусити кого-небудь відмовитись від чогось.
  • ввести в оману – обдурити.
  • викинути з голови – забути.

Д

  • дати лад – впорядкувати, розібратись.
  • ділити шкуру невбитого ведмедя – розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим.
    до гробу – до самої смерті.
  • до певної міри – частково; трохи; все-таки.
  • до живця проймає – дуже хвилює, турбує, дошкуляє.
  • дуля з маком – вживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні.
  • дай Боже ноги, а чорт колеса – вживається для вираження необхідності раптової втечі звідкись.
  • десята спиця в колесі – той, хто відіграє незначну роль у чомусь.
  • дрож сіпає – хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження і т. ін.
  • думки колесом заходили – хто-небудь втратив ясність, чіткість, послідовність мислення.
  • дірка без бублика – нічого.
  • де Макар телят не пас – далеко.

З

  • задати перцю з маком – дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту.
  • за мить – 1) дуже швидко; 2) через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; 3) безпосередньо перед чим-небудь.
  • з ма́ком і з та́ком – і краще, і гірше; всіляко, по-різному.
  • закрутилося колесо – розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.).
  • зупинити колесо історії – зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого.
  • за милу душу – охоче зробити.
  • заварити кашу – затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками.
  • згущувати фарби – надзвичайно перебільшувати що-небудь.
  • зробити великі очі – здивуватися.
  • за холодну воду не братися – нічого не зробити.

Л

  • лиха доля – невдача
  • лебедя рубати – верзти дурниці, робити щось дурне
  • ловити ґав – бути неуважним

М

  • мастити салом п’яти – готуватися до втечі або втікати звідки-небудь; відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися.
  • мастити словами – говорити (перев. нещиро) приємні речі; улещувати.
  • мозолити очі – набридати

Н

  • на всі заставки – зі всіх боків.
  • на руку ковінька – пощастило.
  • на свою голову – мати проблеми.
  • не з маком – тяжко, погано, сутужно і т. ін.
  • накивати п’ятами – втекти.
  • нитка Аріадни – спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок.
    ні за цапову душу – даремно, марно.
  • нiде гольцi впасти – людно.

О

  • облизати макогона – зазнати невдачі; мовчки зносити образу.
  • обіймати поглядом – дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі.

П

  • пасти задніх – відставти.
  • перегнути палицю – переборщити.
  • передати куті меду – переборщити.
  • про що мова, про що йдеться – не варто подяки, дрібниця.
  • порости травою (терном, биллям і т. ін.) – давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися.
  • пошитися (записатися, убратися) в дурні – зазнати невдачі.
  • просто неба опинитися – надворі.
  • прикусити язика – замовкнути.
  • пекти раків – червоніти.
  • п’яте через десяте – як-небудь.

C

  • світ за очі – далеко; щоб не бачити.
  • сісти на шию – робити щось за рахунок іншого, докучати.
  • сісти в калюжу – зазнати невдачі.
  • скоріш за все – найімовірніше.
  • сі́сти ма́ком – потрапити в скрутне становище, зазнати невдачі в чому-небудь.
  • сонне царство – напрочуд тихе місце, де нічого не відбувається.
  • сміятися на кутні – плакати.
  • сушити голову – важко думати над складною проблемою.
  • сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє свої рішення.

Х

  • хоч вовк траву їж – абсолютно байдуже, що буде.
  • хоч трава не рости – абсолютно байдуже.
  • хоч мак сій – дуже тихо.
  • хоч до рани прикладай – про добру людину.
  • хоч греблю гати – дуже багато.

Ц

  • цвісти як мак – бути у розквіті фізичних сил.

Щ

  • ще мак росте у голові – хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло).

Я

  • як стій    негайно.
  • як макогін на ночви – зовсім не схожий.
  • як виросте трава на помості – категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи.
  • як за гріш ма́ку – дуже багато.
  • як мак начетверо – вживається для підсилення зазначеного слова.
  • як мак процвітає – гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей).
  • як ма́ку – дуже багато.
  • як після маку – міцно, непробудно, дуже добре.
  • як медом мастити – говорити з кимось улесливо, нещиро і т. ін.
  • яблуку ніде впасти – людно.
  • як по писаному – не збиваючись.

Немає коментарів:

Дописати коментар